В останні роки стрімке зростання трудової міграції поступово збільшувало чисельність автомобілів на дорогах британських мегаполісів, а отже, погіршення екологічного стану було не більше ніж питанням часу. Британська влада всіляко намагалася обмежити шкідливий вплив транспортних засобів на екологію: вводили плату за в’їзд у певні райони, звільняючи від мит автомобілі на альтернативному паливі, підвищували вартість паркування, і, нарешті, спробували популяризувати велосипеди.
Так, з ініціативи тепер уже колишнього мера Лондона Бориса Джонсона, у столиці було організовано 839 велосипедних стоянок, а будь-яким із 13 600 велосипедів можна користуватися за символічну, за лондонськими мірками, плату. За доступ до велосипеда на 24 години необхідно заплатити £2, після чого слід погодинна оплата: перші 30 хвилин безкоштовно, і по £2 оплачуються за кожні наступні 30 хвилин. Але треба бути акуратним і пильним, наприклад, якщо влаштуватися на відпочинок у парку, «припаркувавши» поряд велосипед (саме так роблять багато туристів), сума стоянки може обійтися невдаху велосипедисту в суму до £300, які будуть списані з картки. Незважаючи на столичний трафік та загазованість, у такий спосіб пересування не зневажають і жителі Лондона: беруть велосипед біля будинку, і здають його біля роботи. Спосіб цей бюджетний і зручний, оскільки все більше транспортної інфраструктури (стоянки, нові велодоріжки) створюється саме для велосипедистів. Дійсно, кількість велосипедних смуг різко зросла за останній рік – це сталося за рахунок звуження автомобільних смуг по всьому центру Лондона, і, відповідно, вплинуло на густину автомобільного трафіку.
За межами Лондона активно користуються велосипедами лише у кількох студентських містах, переважно жителі периферійних міст та великих районних центрів пересуваються на машинах та громадському транспорті.